Пробач мені.
Що буде́ після і що було до ?
Літо, весна чи холодний сніг?
Хто і коли перетне твій кордон
і що він покла́де тобі до ніг?
А якщо не прийде́ й не напише листа?
Ти не знаєш адреси та імені.
Коли дуже самотньо — лічи до ста,
коли зовсім ніяк — дзвони
мені.
Витирай смс, та пам'ять не в них.
Витирай свій паркет але плями не там.
Кожен хто йшов, безслідно не зник,
кожен із них зали́шив свій штамп.
Так стається, що дощ але хмар немає
і ніхто, і ніщо не віщує біди.
Так буває, мій друже, просто буває.
Душу морозять гарячі сліди.
А якщо в домі пусто і все не з проста?
І немає адреси та імені?
Коли дуже самотньо — лічи до ста,
коли дуже болить, то пробач
мені
ты автор?